Збірна Англії знайшла шлях до штрафного майданчика збірної Іспанії на «Вемблі» 36 разів, однак не перетворила цей тиск на достатню кількість небезпечних моментів. Команда Томаса Тухеля створила 0,95 non-penalty xG — показник, що оголює різницю між територіальною активністю та реальною загрозою воротам.
Багато дотиків, мало завершення
Найвиразнішим прикладом став Букайо Сака. Він 10 разів торкнувся м’яча в штрафному майданчику суперника, але завдав звідти лише одного удару — м’яч пролетів повз дальню стійку. У кількох епізодах він втрачав м’яч або не міг його приборкати, а чотири з п’яти його передач із небезпечної зони пішли назад, за межі штрафного.
Ентоні Гордон додав ще п’ять дотиків у штрафному, проте й тут Англія рідко знаходила простір для останнього пасу чи удару. Захист Іспанії щільно стискав зони та перекривав лінії передач, тож присутність біля воріт не стала перевагою сама по собі.
Іспанія була точнішою
Збірна Іспанії мала лише 15 дотиків у штрафному майданчику Англії, зате створила п’ять ударів із оцінкою не нижче 0,26 xG. За рахунку 1:0 Ферран Торрес двічі не реалізував великі нагоди після передач у розріз, що лише підкреслило: гості діставалися до воріт значно небезпечнішими маршрутами.
Для Англії це водночас привід не відкидати власну атакувальну роботу й чіткий сигнал, що її треба доводити до ударів із кращих позицій. Проти чинних чемпіонів світу кількість входів до штрафного не компенсує нестачі рішучості в останній фазі атаки.
