«Манчестер Юнайтед» двічі відіграв відставання у два м’ячі та завершив матч Прем’єр-ліги з «Астон Віллою» на «Олд Траффорд» нічиєю 4:4. Патрік Доргу зрівняв рахунок на 90+6-й хвилині, але для команди Майкла Карріка цей вечір радше підкреслив її вразливість, ніж став приводом для полегшення.
Гості почали руйнівно. Аліссон да Роша дос Сантос відкрив рахунок уже на першій хвилині, а Ніколас Джексон на четвертій подвоїв перевагу «Астон Вілли». «Юнайтед» зумів відповісти ще до перерви: Бруну Фернандеш реалізував пенальті на 16-й хвилині, а Юрі Тілеманс на 44-й відновив рівновагу.
Другий провал і ще один порятунок
Повернення з роздягальні не змінило головної проблеми господарів. На 48-й хвилині Джон Макгінн забив з пенальті після фолу Діогу Далота на Аліссоні, а через п’ять хвилин Леон Горецка зробив рахунок 4:2. За ходом зустрічі «Манчестер Юнайтед» знову опинився в ситуації, коли потрібно було не просто атакувати, а рятувати матч після серії власних помилок.
Цього разу відповідь знайшлася наприкінці. Джошуа Зіркзеє на 90+2-й хвилині скоротив відставання, а Доргу після кутового головою відправив м’яч у ворота на 90+6-й. Два пізні голи принесли господарям очко і завершили один із найдраматичніших матчів туру, проте не перекреслили того, що до них команда знову дозволила суперникові забити чотири рази вдома.
Каррік після фінального свистка визнав, що пропущені голи були моментами, яких можна було уникнути. Тренер наголосив: його команда створювала тиск, добре пресингувала й у підсумку вирвала результат, але саме такі епізоди роблять гру значно складнішою. Це формулювання точно описує контраст вечора: характер «Юнайтед» дав змогу повернутися, а оборонні збої знову поставили команду на межу поразки.
Вісім голів як симптом
Перший тайм уже показав, чому ця нічия не вкладається у звичайний сценарій. Після двох швидких голів гостей «Юнайтед» не знітився: пенальті Фернандеша повернув господарів у гру, а точний удар Тілеманса до перерви зробив рахунок 2:2. Проте рівність не стала для команди точкою опори — на початку другого тайму вона знову пропустила двічі.
Фінальний ривок теж мав конкретних героїв. Зіркзеє забив, коли здавалося, що «Астон Вілла» вже контролює завершення гри, а Доргу скористався останнім кутовим. Такий характер важливий для команди, що переживає складний відрізок, але він не змінює арифметики: щоб рятуватися в компенсований час, «Юнайтед» спершу дозволив супернику створити занадто великий запас.
Нічия без зміни становища
Результат не вивів «Манчестер Юнайтед» із зони вильоту: після 10 матчів команда залишається серед трьох останніх у таблиці. Тому емоція від гола Доргу не скасовує ширшого запитання до роботи Карріка — чи зможе команда перестати регулярно створювати собі кризові сценарії.
Для «Астон Вілли» нічия має інший присмак. Команда двічі вела з різницею у два м’ячі й втратила перемогу в компенсований час, хоча здобуте очко підняло її до верхньої половини таблиці. Унаї Емері після гри сказав, що його команда втратила можливість мати на два очки більше.
Матч на «Олд Траффорд» залишив обом сторонам різні висновки: «Астон Вілла» не втримала перевагу, а «Манчестер Юнайтед» показав, що здатен боротися до кінця. Водночас саме остання риса не може бути довгостроковою відповіддю на проблеми, через які команда раз по раз опиняється в ролі наздоганяльної.
