Зінедін Зідан уперше виведе збірну Франції на поле в матчі Ліги націй проти збірної Туреччини. Для нового головного тренера це не просто дебют: саме в роботі з національною командою може проявитися те, що важко було остаточно розгледіти під час його тріумфального періоду в «Реалі».
У Мадриді Зідан виграв три Ліги чемпіонів поспіль — досягнення, якого не має жоден інший тренер. За його перший період клуб також узяв один титул Ла Ліги, а після повернення француза додав ще один. Ці результати не потребують прикрас, однак стиль його команд часто залишав більше простору для тлумачень, ніж для однозначних висновків про тренерську модель.
Шанс показати власний почерк
У «Реалі» Зідан працював із уже сформованою групою зірок, а його вплив нерідко оцінювали через вміння підтримувати баланс у такому колективі. Збірна Франції дає йому інший масштаб відповідальності й більшу самостійність у виборі складу та побудові середовища.
Після 14 років Дідьє Дешама французи входять у нову фазу. За попереднього тренера команда дісталася трьох великих фіналів, хоча її гра не завжди відповідала рівню таланту в складі. Влітку Франція атакувала сміливіше, але в півфіналі чемпіонату світу поступилася Іспанії після проблем у центрі поля.
Зідан уже подав сигнал, що не планує починати з інерції: він обмежив доступ преси до прибуття гравців на базу в Клерфонтені, а в його заявці є кілька нових облич. Такий крок не відповідає сценарію простої спадкоємності після Дешама.
Матч Ліги націй зі збірною Туреччини не дасть остаточних відповідей про майбутню Францію, але покаже перші контури нової команди. Головне для Зідана зараз — перетворити свій авторитет і досвід перемог на зрозумілий напрям для збірної, яка звикла до високих очікувань.
