Після тритижневої паузи в Прем’єр-лізі чимало футболістів не отримали відпочинку: міжнародне вікно додало їм ще чотири матчі. Експерти попереджають, що такий темп стає небезпечним і для якості гри, і для здоров’я спортсменів.
За даними матеріалу, 25 викликаних до національних збірних гравців Прем’єр-ліги провели всі 360 хвилин у чотирьох поєдинках під час розширеної міжнародної паузи. Тринадцять із них ще й виступали за клуби на чемпіонаті світу. Серед них — капітан «Ліверпуля» Вірджил ван Дейк, який минулого сезону зіграв 55 матчів за клуб.
Ван Дейк, Деклан Райс, Морган Роджерс і Гаррі Кейн у сезоні-2025/26 подолали позначку в 4000 хвилин у всіх турнірах. Тепер вони знову рухаються схожим маршрутом, тоді як календар поєднує клубні змагання, матчі збірних і великі міжнародні турніри.
Відмови від викликів стають сигналом
Навантаження вже позначається на складах збірних. Перед останнім міжнародним вікном зі складу Англії вибули Коул Палмер, Маркус Рашфорд, Деклан Райс, Коббі Мейну та Тіно Лівраменто. Нещодавню міжнародну паузу також пропустили Кай Гаверц і капітан Франції Кіліан Мбаппе.
Ці відмови не доводять причину проблем у кожному окремому випадку, проте вони посилили дискусію про межі навантаження. Очільник Професійної футбольної асоціації Магета Моланго назвав систему хворою та запропонував запровадити обов’язкові три тижні літньої відпустки і ще три тижні для повернення до тренувань.
Відновлення — не лише фізичне
Керівник напряму психології, спортивної науки та добробуту Університету Лінкольна доктор Дейв Річардсон вважає нинішній режим несталим. На його думку, глядачі неминуче відчують наслідки, коли впаде якість виступів.
Доктор Кріс Джеймс із Кардіффського університету звертає увагу і на психологічне відновлення. Постійна необхідність залишатися на елітному рівні, ризик травм та тривога за місце в складі чи контракт створюють додатковий тиск. За його оцінкою, футболу потрібно серйозніше ставитися до повноцінного відпочинку.
Проблема в тому, що єдиного органу, який керував би всім календарем, немає. Поява Клубного чемпіонату світу, можливе розширення чемпіонату світу, а також незмінна кількість матчів у Прем’єр-лізі, національних кубках і турнірах УЄФА залишають мало простору для перепочинку. Поки реформа не стала реальністю, клубам і збірним доведеться шукати баланс між бажанням грати та потребою відновлюватися.
