Джеймі Донлі провів усі чотири матчі Північної Ірландії в останньому вікні Ліги націй у стартовому складі, однак не забив жодного м’яча. Для 21-річного форварда це головний незакритий пункт після серії, у якій команда Майкла О’Нілла двічі перемогла, але двічі не змогла відзначитися вдома.
Нападник, який належить Тоттенгем Готспур і грає за Лутон Таун на правах оренди, діяв єдиним форвардом. Сам Донлі вважає ближчою собі роль атакувального півзахисника, але в збірній отримав інше завдання: чіплятися за м’яч, допомагати просуванню вперед і зв’язувати лінії.
«Мені сподобалося грати всі чотири матчі. Звісно, трохи розчарований, що не забив. Як нападник, я маю прагнути саме цього», — сказав Донлі. За його словами, О’Нілл цінує також роботу з м’ячем і участь у розвитку атак, проте він сподівається додати результативності.
Корисність без завершення
Упродовж чотирьох ігор Донлі відіграв 294 хвилини й залишився з двома голами за національну команду. Його внесок не обмежувався ударами: форвард відтягувався вглиб, приймав м’яч між лініями, допомагав Північній Ірландії виходити з оборони та заробляв стандарти.
Та позиція центрального нападника неминуче вимагає й іншої відповіді. У домашньому матчі з Угорщиною Донлі мав нагоди відкрити рахунок: він не дістався передачі Ші Чарльза, а згодом воротар Балаж Тот відбив його удар головою після пасу Ітана Галбрайта. У грі з Грузією моментів у форварда було значно менше.
Саме ці дві домашні нічиї 0:0 залишили відчуття недомовленості від загалом позитивного відрізка. Північна Ірландія вже показала, що вміє бути організованою без м’яча, але стабільного джерела голів попереду їй поки бракує. Проти Грузії команда отримала пенальті вже після заміни Донлі, проте Айзек Прайс його не реалізував.
Довіра О’Нілла
Майкл О’Нілл не зводить оцінку Донлі лише до статистики. Тренер наголосив, що нападник робить збірну кращою як команду, відзначив його розумну гру та якість взаємодії з партнерами. На думку наставника, винагорода у вигляді моментів і голів ще може прийти.
Ця довіра важлива для футболіста, який лише набирає досвід на міжнародному рівні. О’Нілл торік переконав Донлі представляти країну свого народження замість Англії, а тепер послідовно дає йому відповідальну роль у старті.
Для Північної Ірландії це також пошук балансу. Прайс, який грає вище на лівому фланзі, залишається найнебезпечнішим гравцем команди біля чужих воріт, однак проблема з класичним центральним нападником тягнеться вже не перший рік. Тому від Донлі потрібна не лише технічна робота між лініями, а й холоднокровність у тих небагатьох епізодах, які створює команда.
Поки що статистика не приховує контрасту: великий обсяг ігрового часу в збірній не перетворився на голи. Водночас тренерський штаб бачить у ньому футболіста, чия гра допомагає створювати основу для атак.
На клубному рівні в Донлі один гол у п’яти матчах за Лутон Таун цього сезону. У збірній він уже забивав Люксембургу та Уельсу, тож питання не в тому, чи здатен він завершувати атаки. Наступний крок для нього — поєднати корисну чорнову роботу з регулярнішими голами, яких Північна Ірландія особливо потребує після двох сухих домашніх матчів.
